м. Вінниця, вул. Козицького, 1

Коли мудрість і людяність є стилем життя

 

Наталія Іванченко – це жінка, яка не звикла програвати. Для неї не існує засторог і перешкод, якщо Іванченко відчуває свою правоту, вона розпочне «війну» з будь-яким ворогом.

Та окрім сильної вольової риси характеру у Наталії Антонівни яскраво виражаються й інші, притаманні для справжньої жінки риси: жіночність – синонім м'якості, ніжності, поступливості. Поруч з незалежною і «самодостатньою» жінкою навіть найсильніші чоловіки відчувають себе беззахисними. Доброта – істинно жіноча якість, необхідна будь-якій жінці для того, щоб зігрівати теплом свого серця своїх рідних і близьких людей, що і підтверджує наша героїня. Ще одна і не остання риса Наталії  Антонівни це – простота. Чим простіше і природніше поводиться жінка, тим легше знайти з нею спільну мову.

І спільну мову нам вдалося знайти одразу. Наталія Іванченко, два роки, як старша по будинку №33-а, що по вулиці Р. Скалецького. І проживає в ньому від початку здачі його в експлуатацію. Знає про свій дім геть усе.

– 14 поверхів, 72 квартири – з ходу говорить старша. – Будівля 1992 року забудови. Знаю усіх мешканців та проблеми, які виникали у кожній з квартир. Обрали «старшою» в той же період, коли утворилося ТОВ «ЖЕО», можна сказати, що починали проходити «курс молодого бійця» одночасно. І першими моїми кроками була саме співпраці з ними. У будинку був просто жахливий стан інженерних мереж та покрівлі. Та дякувати Богу, спільними силами, за ці два роки (так, як граничний тариф не дозволяв швидше) замінили 90% мереж на нові, сучасні поліпропіленові. Частковий ремонт даху, асфальтування, встановлено бордюри та відновили освітлення у підвальному приміщенні. Що до прибирання, то був період, коли відмовилися від цих послуг на два місяці, та все ж знову уклали договір. Можливо, наш будинок не визнають кращим у плані благоустрою, та повірте, в першу чергу потрібно усувати внутрішні проблеми, як то кажуть «щоб нічого не текло і не капало з верху». Та в планах, 2016 рік оголосити роком благоустрою нашого будинку. Нарешті і дійшла черга до «краси». Та, мабуть, найбільша проблема, це збір коштів з мешканців, і коли чую про програму спів фінансування  (30/70) то тільки можу про неї мріяти, так як обов’язково знаходяться ті мешканці, котрі не хочуть брати участь у подібному, яким байдуже доля будинку.

То я не втрачаю надії, і впевнена, що все що запланувала, обов’язково виконаю. До речі, також хочу подякувати  працівникам ТОВ «ЖЕО», а саме: Денису Драгану, Олені Голодніковій та Надії Бондаренко за співпрацю. Коли б до них не зателефонувала, завжди вислухають та допоможуть. Хоча у більшості випадків, не телефоную, самі приходять обстежують, фотографують, і у разі виявлення якихось проблеми їх  усувають.

«Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його», – сказав в одній із своїх промовах цар Соломон. І я хочу вас запевнити, що сьогоднішня героїня саме «будує свій дім», і її мудрість проявляється у вчинках та діях. Для одних, бути старшим по будинку, це карма та для Наталії Іванченко це тільки в радість. Нам же залишаються лише підтримувати її у  роботі. 


Сторінка на Google+ Сторінка на твіттері Сторінка на facebook